FANDOM


Фон Кінмайер Мікаель

Фон Кінмайер Мікаель

Фон Кінмайер Мікаель (1755 - 1828) — австрійський полководець , доступний для гри у "Козаки 2: Наполеонівські війни" та "Козаки 2: Битва за Європу".

Ігрові даніРедагувати

Народився у 1755 р. у Відні; дворянин. Кар'єру у армії почав у 1774 р. кадетом у піхоті, але незабаром вибрав службу у гусарському полку, і через рік успішно дослужився до звання лейтенанта. Відзначившись у війні за баварську спадщину (1778-79), був проведений ротмістром, та у наступних бойових діях проти Туреччини командував дивізіоном кавалерії. З 1789 року - полковник; у 1794-му добре зарекомендував себе у боях з французами на нідерландському театрі та заслужив звання генерал-майора. З 1799 командував дивізією у Німецької армії, і через рік отримав фельдмаршал-лейтенанта. У 1802-му, після укладення миру, призначений на посаду командувача одним з внутрішніх військових округів, але у кампанію 1805 року знову перебував у діючій армії, ставши на чолі корпусу; під Аустерліцем йому було довірено авангард австрійських військ. У 1806-09 рр. служив у внутрішніх областях командиром дивізії, а у 1809 році знову очолив бойовий корпус. Саме дії його частин багато у чому визначили провал планів Наполеона у битві під Асперн-Есслінгеном. У тій же кампанії практично знищив корпус генерала Жюно, та за заслуги був удостоєний звання генерала кавалерії. Упродовж 1809-20 рр. вже не брав участі в боях, послідовно займаючи пости головнокомандувача військами у Богемії, Галіції, Трансільванії та Брюне, був генерал-інспектором кавалерії. Вийшовши у відставку (з почесним зарахуванням до резерву) у 1824 р, помер у Відні у 1828 р.

Історичний поглядРедагувати

Народився 17 січня 1755 у Відні. На військову службу вступив у 1774 році юнкером до 26-го піхотного полку. З 1775 року був лейтенантом у 8-му драгунському полку, а з 1778 року служив у чині другого капітана у 35 гусарському полку. Тут він брав участь у війні за Баварську спадщину. Потім він брав участь у австро-турецькій війні 1787-1790 років. У 1788 році за відзнаку проведений в майори, а у 1788 отримав відразу два чина - підполковника та полковника. У тому ж році він був нагороджений орденом Марії Терезії.

У перших походах проти Французької республіки Кінмайер командував 35-м гусарським полком, у 1794 році отримав звання генерал-майора. У кампанії 1799 року Кінмайер командував 10-м гусарським полком та швидко висунувся на перші ролі. До кінця кампанії 1800 року він вже командував дивізією та блискуче проявив себе у битві під Гогенлинденом.

Після Люневільського миру, Кінмайер був призначений шефом 8-го гусарскаго полку, а у 1805 році, на початку нової війни з французами, поставлений з дивізією у Донауверті на лівому березі Дунаю, тоді як головна австрійська армія йшла до Ульма. Швидкі успіхи французів змусили Кінмайера відступити до Райна, а звідти до Мюнхена, щоб не бути відрізаним ворогом. 12 грудня наближення баварців та французів змусило його очистити Мюнхен. Він рушив до Інну, назустріч російським військам, які поспішали на допомогу Австрії. З Зальцбурга Кінмайер був вибитий маршалом Бернадоттом, після чого він очистив Зальцахську долину; частина його корпуса була підпорядкована генералу Мерфельдту, який повів її до Штирії, на з'єднання з залишками військ принца Йоганна Ліхтенштейна. Кінмайер зі зведеним австро-російським кавалерійським корпусом становив ар'ергард головної союзної армії. Під час Аустерлицького бою він командував авангардом лівого крила союзників, а потім прикривав, разом із дивізією князя Багратіона, відступ.

У кампанії 1809 року Кінмайер командував 2-м резервним корпусом у армії ерцгерцога Карла; але 20 квітня вже був приєднаний до військ лівого флангу, які складалися під керівництвом фельдмаршал-лейтенанта Гіллера. Після здачи Відня французам та перемоги, здобутої австрійцями під Асперном, Кінмайеру було доручено вторгнутися у тил ворожої армії у Франконії та Саксонії, щоб сприяти повстанню, що могло виникнути серед північно-німецьких держав проти французів. Він зайняв Дрезден, що був завойований генералом Ендє та протримався там до наближення короля Вестфальського, після чого відступив до Богемії та отримав там звістку про перемир'я, укладене у Цнаймі.

У 1809 році Кінмайер був призначений головнокомандувачем у Богемії та з 1810 року додатково був генерал-інспектором всіх імператорських кінних заводів, потім проведений у генерали від кавалерії. У 1813 році був призначений генерал-губернатором Галичини, а у 1814 році переведений у цьому ж званні до Семиградської області у Трансільванії. З 1816 року був членом австрійської Таємної ради. У 1820 році він був призначений командувачем військами у Моравії та Сілезії. 16 листопада 1824 він залишив всі займані посади та був зарахований до резерву. У 1826 році Кінмайер остаточно вийшов у відставку та помер у Відні 18 жовтня 1828 року.

Історичні особистості із Козаки 2: Наполеонівські війни
Франція (іконка)
Франція
Наполеон БонапартНей МішельМюрат ІоахімМортьє Едуард-Адольф Казимир ЖозефМоран Шарль-Антуан Луї ОлександрДе Шампьон Етьєн Марі Антуан НансутіДе Фріан ЛуїДаву Луї Ніколя
Росія (іконка)
Росія
Олександр І, Олександр Павлович РомановКутузов Михайло ІлларіоновичАракчеєв Олексій АндрійовичБагратіон Петро ІвановичВасильчиков Ілларіон ВасильовичБарклай-Де-Толлі Михайло БогдановичУваров Федір ПетровичРаєвський Микола Миколайович
Британія (іконка)
Британія
Веллінгтон Артур Коллі ВеллсліПіт Вільям МолодшийБересфорд ВільямГрем ТомасЕльфінстоун Джордж КейтМур ДжонХоуп ДжонАберкромбі Ральф
Пруссія (іконка)
Пруссія
Фрідріх Вільгельм III ГогенцоллернФон Блюхер Гебхард ЛеберехтКарл II Вільгельм ФердінандФон Калкройт Фрідріх АдольфНейгардт Фон Гнейзенау Август-Вільгельм АнтонФон Бюлов Фрідріх ВільгельмКляйст Фрідріх-Генріх Фердінанд ЕмільФон Шарнхорст Герхард-Іоганн Давид
Австрія (іконка)
Австрія
Франц I ГабсбургКарл Людвіг Іоанн ГабсбургБельгард Генріх-Йосип ІоганнФон Кінмайєр МікаельМак КарлФон Нейпперг Адам АдальбертІєлачіч Де Бусцім ФранцФон Ліхтенштейн Іоанн-Йосип
Єгипет (іконка)
Єгипет
Мурад-БейІбрагім-БейАбу-Бакр-ПашаДжеззар-ПашаКараїм-ПашаАхмед-Паша
Історичні особистості із Козаки 2: Битва за Європу
Польща (іконка)
Польща
Карл КняжевичВінцент Корвін КрасинськийЮзеф-Антоній ПонятовськийЙосип Зайончек
Іспанія (іконка)
Іспанія
Франсіско Ксавьєр Кастаньос-і-АрагонесФрансіско БаллестеросМігуель Рікардо Де АлаваФрансіско Еспос-і-Міна
Союз Рейна (іконка)
Союз Рейна
Карл Фрідріх Вільгельм Фон ГерсдорфЕрнст IАдам Людвіг Фон ОхсВільгельм I Вюртембергський