FANDOM


Фон Бюлов Фрідріх Вільгельм

Фон Бюлов Фрідріх Вільгельм

Фон Бюлов Фрідріх Вільгельм (1755 - 1816) — один з прусських воєначальників, доступний для гри у "Козаки 2: Наполеонівські війни" та "Козаки 2: Битва за Європу".

Ігрові даніРедагувати

Народився у 1755 р. у дворянській сім'ї. Службу почав у 1768 р. у піхотному полку, де за чотири роки дослужився до фенриха, а ще через три став секунд-лейтенантом. Брав участь у війні за баварську спадщину (1778-79), але на кар'єрне зростання це ніяк не вплинуло - так, штабс-капітаном він став тільки у 1790-му. Перебуваючи в свиті принца Людвіга Фердинанда, до війська потрапив тільки у 1794 р. у званні майора; командував ротою фузілерів, а з 1797 р. керував батальйоном. До 1803 р. дослужився до підполковника, та за командні якості та особисту хоробрість, проявлені під час кампанії 1806 року, був призначений командиром полку, а ще через деякий час став генерал-майором та отримав у підпорядкування бригаду. Брав найактивнішу участь у реорганізації армії під час перемир'я з Францією; у 1812 р., коли намітився крах російського походу Наполеона, вже у чині генерал-лейтенанта організував створення нового армійського корпусу, на чолі якого й виступив проти французів. Провівши протягом кампанії 1813-14 рр. ряд битв, у всіх з них здобув перемогу - так, розбивши восени 1813 р. значно більш чисельного противника у Денневіце, був удостоєний звання генерала від інфантерії та графського титулу. Його популярність як у армії, так і серед населення була величезною, а після боїв 1814 року у Бельгії та Франції про нього заговорила вся Європа. Під час "Ста днів" взяв участь у битві під Ватерлоо, де його війська зуміли розбити корпус генерала Мутону та частини Молодої гвардії. У 1816 р. зайняв пост головнокомандувача військами у Західній та Східній Пруссії, але незабаром помер.

Історичний поглядРедагувати

Фрідріх Вільгельм фон Бюлов народився 16 лютого 1755 у Фалькенберзі (Саксонія-Ангальт, Німеччина) у сім'ї барона Фрідріха Ульріха фон Бюлова.

Фрідріх Вільгельм фон Бюлов вступив на службу до прусської армії у 1768 році, з 1772 року - фенріх, з 1775 року - секунд-лейтенант. У кампанію 1792-1794 років фон Бюлов був військовим помічником принца Людвіга Фердинанда Прусського. У 1794 році фон Бюлов проведений у майори та переведений до діючої армії на посаду командира роти 2-ї Східно-Прусської фузілерної бригади у Зольдані. У 1803 році отримав чин підполковника. У кампанію 1806-1807 років командував батальйоном Східно-Прусської фузілерної бригади, яка діяла у складі корпусу генерала А. Лестока.

Фрідріх проявив себе хоробрим та вмілим командиром. З грудня 1807 року фон Бюлов зайняв посаду командира піхотного полку Курбіера. У 1808 році отримав звання генерал-майора; разом з Шарнхорстом брав участь у реорганізації прусської армії. З 1809 року - командир піхотної бригади у Трептові, куди незабаром була переведена штаб-квартира Г. Блюхера. Зблизився з Блюхером та став користуватися його довірою. 29 листопада 1811 року фон Бюлов був призначений командиром Західно-Прусської піхотної бригади у Маріенвердері.

Під час відступу армії Наполеона з Росії у 1812 році організував у Східній та Західній Пруссії війська, з яких сформував боєздатне з'єднання. Фрідріх Вільгельм фон Бюлов був противником Тауроггенської конвенції, вважав, що вона завдає шкоди авторитету короля. На кінці лютого 1813 року набрані фон Бюловим війська були переформовані у Східно-та Західно-Прусський резервний корпус, а сам Бюлов, призведений 14 березня 1813 року у генерал-лейтенанти, став його командиром. 5 квітня 1813 генерал фон Бюлов розбив французів під Мёккерном, 2 травня взяв Галле. 4 червня 1813 року фон Бюлову вдалося утримати у Луккау корпус маршала Ш. Удино, який розвивав наступ на Берлін. Після реорганізації армій союзників корпус фон Бюлова увійшов до складу Північної армії принца Ж. Бернадота. Раптовою контратакою 23 серпня 1813 року вибив з Гросс-Беера частини генерала Реньє. У битві під Денневіцем, що відбулася 6 вересня 1813 року, командуючи 10 пруськими батальйонами, розбив 47 французьких батальйонів.

28 лютого 1814 Фрідріх був нагороджений російським орденом Святого Георгія 2-го ступеня. У битві під Лаоном, 9-10 березня 1814, командував центром Сілезької армії. 31 березня 1814 генерал фон Бюлов успішно діяв на Монмартрі, що передувало взяттю Парижа союзниками

Після повернення із закордонного походу Фрідріх Вільгельм фон Бюлов прийняв командування над військами у Західній та Східній Пруссії, штаб генерала фон Бюлова розміщувався у Кенігсберзі. У 1814 році королем Фрідріхом Вільгельмом III йому були подаровані лицарські маєтки Грюнхоф, Рудніккен, Нойхаузен та три дрібніших маєтки, а також 200 тис. талерів. 4 квітня 1814 року фон Бюлову було присвоєно звання генерала від інфантерії, 7 серпня 1814 року - подарований титул графа фон Денневітц.

Після повернення Наполеона до Франції фон Бюлов у травні 1815 року був направлений до Бельгії, де отримав у командування 4-й армійський корпус армії генерал-фельдмаршала Г. Блюхера. Корпус генерала фон Бюлова першим з прусських військ з'явився на полі битви під Ватерлоо, де зміг розбити Молоду гвардію Ф. Дюема та змусив відступити Стару гвардію. 9 липня 1815 року війська фон Бюлова вступили до Парижа. 11 січня 1816 року повернувся на свій пост у Кенігсберзі.

Фрідріх Вільгельм фон Бюлов користувався величезним авторитетом та любов'ю у армії. Медальйон із зображенням Бюлова прикрашав Закхаймські ворота Кенігсберга, ім'я Бюлова носила вулиця у Закхаймі, нині вулиця Скляна.

Фрідріх Вільгельм фон Бюлов граф фон Денневітц помер 25 лютого 1816 року у Кенігсберзі, похований у склепі-мавзолеї біля замку Грюнхоф.

Історичні особистості із Козаки 2: Наполеонівські війни
Франція (іконка)
Франція
Наполеон БонапартНей МішельМюрат ІоахімМортьє Едуард-Адольф Казимир ЖозефМоран Шарль-Антуан Луї ОлександрДе Шампьон Етьєн Марі Антуан НансутіДе Фріан ЛуїДаву Луї Ніколя
Росія (іконка)
Росія
Олександр І, Олександр Павлович РомановКутузов Михайло ІлларіоновичАракчеєв Олексій АндрійовичБагратіон Петро ІвановичВасильчиков Ілларіон ВасильовичБарклай-Де-Толлі Михайло БогдановичУваров Федір ПетровичРаєвський Микола Миколайович
Британія (іконка)
Британія
Веллінгтон Артур Коллі ВеллсліПіт Вільям МолодшийБересфорд ВільямГрем ТомасЕльфінстоун Джордж КейтМур ДжонХоуп ДжонАберкромбі Ральф
Пруссія (іконка)
Пруссія
Фрідріх Вільгельм III ГогенцоллернФон Блюхер Гебхард ЛеберехтКарл II Вільгельм ФердінандФон Калкройт Фрідріх АдольфНейгардт Фон Гнейзенау Август-Вільгельм АнтонФон Бюлов Фрідріх ВільгельмКляйст Фрідріх-Генріх Фердінанд ЕмільФон Шарнхорст Герхард-Іоганн Давид
Австрія (іконка)
Австрія
Франц I ГабсбургКарл Людвіг Іоанн ГабсбургБельгард Генріх-Йосип ІоганнФон Кінмайєр МікаельМак КарлФон Нейпперг Адам АдальбертІєлачіч Де Бусцім ФранцФон Ліхтенштейн Іоанн-Йосип
Єгипет (іконка)
Єгипет
Мурад-БейІбрагім-БейАбу-Бакр-ПашаДжеззар-ПашаКараїм-ПашаАхмед-Паша
Історичні особистості із Козаки 2: Битва за Європу
Польща (іконка)
Польща
Карл КняжевичВінцент Корвін КрасинськийЮзеф-Антоній ПонятовськийЙосип Зайончек
Іспанія (іконка)
Іспанія
Франсіско Ксавьєр Кастаньос-і-АрагонесФрансіско БаллестеросМігуель Рікардо Де АлаваФрансіско Еспос-і-Міна
Союз Рейна (іконка)
Союз Рейна
Карл Фрідріх Вільгельм Фон ГерсдорфЕрнст IАдам Людвіг Фон ОхсВільгельм I Вюртембергський