FANDOM


Пруссія — нація, доступна для гри у Козаки: Європейські війни, Козаки: Останній довід королів та Козаки: Знову війна.

Прапор Пруссії (Козаки 1)

Прапор Пруссії

Герб Пруссії (Козаки 1)

Герб Пруссії

Загальні даніРедагувати

Має перехід у XVIIІ ст.

ЮнітиРедагувати

Дописати.

БудівліРедагувати

Дописати.

Історичний поглядРедагувати

Розширення Бранденбургу-Пруссії, 1600—1795 (Козаки 1)

Розширення Бранденбургу-Пруссії, 1600—1795

Пруссія, іноді Прусія (нім. Preußen; лат. Borussia, Prutenia; латис. Prūsija; лит. Prūsija; пол. Prusy; Пруська мова: Prūsa) — німецьке королівство та історична держава, яка утворилась з Пруського герцогства та Брандербурзького маркграфства. Протягом століть Гогенцолерни правили Прусією, вони розширили її розмір за допомогою надзвичайно добре організованої та ефективної армії. Прусія сформувала історію Німеччини, разом з її столицею в Берліні після 1451 року. Після 1871 року, Пруссія злилася з Німеччиною, втративши свої характерні особливості. Фактично її було ліквідовано 1932 року, а офіційно — 1947 року.

Герцогство ПруссіяРедагувати

Останній, 37-й великий магістр Тевтонського Ордену Альбрехт Бранденбурзький (1490–1568), що заступив на цю посаду в 1511 році, вирішив під впливом ідей Реформації М. Лютера стати світським правителем і перетворив Тевтонський Орден у 1525 році в герцогство Прусія. Альбрехт підписав 8 квітня 1525 р. в Кракові мирний договір з Польським королівством і 10 квітня 1525 р. приніс васальну присягу королю Польщі як герцог Прусії (1525–1568). Після цього він виїхав до пруської столиці Кенігсберга і там 6 липня 1525 року одним з перших німецьких князів оголосив себе прихильником Реформації Лютера. Герцогство Прусія стало лютеранським за віросповіданням.

У герцогстві Прусія встановилась династія Гогенцоллернів, до якої належав Альбрехт І. Його наступник Альбрехт ІІ Фрідріх (1568–1618) страждав від недоу́мкуватості і тому Польща 1577 р. призначила власних адміністраторів герцогства, якими з 1603 р. були курфюрсти Бранденбурга. Після смерті Альбрехта ІІ Фрідріха у 1618 р. курфюрсти Бранденбургу, які теж належали до династії Гогенцоллернів, успадкували титул пруських герцогів, однак Прусія як і раніше вважалась васалом Речі Посполитої. Лише у 1657 році, скориставшись важким становищем Польщі у війнах з Швецією, Московією і Україною, Бранденбург добився підписання Велявсько-Бидгощського трактату з Польщею, за яким герцогство Пруссія ставало незалежним і приєднувалось до Бранденбургу.

Королівство ПруссіяРедагувати

Фрідріх Вільгельм, «Великий курфюрст» Бранденбург-Пруссії, помер в 1688. Його спадок перейшов його сину Фрідріху III (1688–1701) який став королем Пруссії Фрідріхом I (1701–1713). За винятком герцогства Пруссії, всі землі Бранденбургу були частиною Священної Римської імперії, номінально під владою Габсбургів. Оскільки існував лише один король німців в рамках імперії, Фрідріх згідно з санкцією імператора Леопольда I (в обмін на союз проти Франції у війні за Іспанський спадок) коронувався королем нової держави (18 січня 1701) під титулом «король Пруссії» на основі його не-імперських територій. Назва отримала загальне визнання згідно з Утрехтським договором (1713).

Територія королівства була розкидана більш ніж на 1200 км: від землі князівства Пруссія на південно-східному узбережжі Балтійського моря, до серця Гогенцоллернів — Бранденбургу, з ексклавами — Герцогство Клевське, округ Марк і Равенсбург в Рейнланді. Новітнє Королівство Пруссія було дуже бідне — важко йшло відновлення після Тридцятирічної війни. У 1708, приблизно одна третина населення герцогства Пруссія стало жертвою бубонної чуми. Чума досягла Пренцлау в серпні 1710 року, але врешті-решт відступила, не досягши столиці — Берліна, який був лише на відстані 80 км.

Швеція, зазнавши поразки від Росії, Саксонії, Польщі, Данії-Норвегії, Ганноверу і Пруссії в Північній війні (1700–1721) втратила території на південному узбережжі Балтійського моря. За пруссько-шведським договором, підписаним у Стокгольмі (січень 1720), Пруссія отримала Щецін та інші території Швеції у Померанії.

1740–1760: Сілезькі війниРедагувати

У 1740, король Фрідріх II зайняв трон. Використавши за привід договір 1537 (на договір наклав вето імператор Фердинанд I), згідно з яким Сілезія мала перейти до Бранденбургу після переривання її правлячої династії П'ястів, Фрідріх вторгся до Сілезії, що спричинило війну за австрійський спадок. Після швидкої окупації Сілезії, Фрідріх викликався захищати архікнягиню Марію Терезію Австрійську, якщо край буде переданий йому. Пропозиція була знехтувана, але Австрія зіткнулася з рядом інших противників, і Фрідріху врешті-решт вдалося отримати офіційні територіальні поступки згідно з Берлінським договором у 1742.

На подив багатьох, Австрії вдалося успішно відновити війну. У 1744 Фрідріх знову вторгся, щоб уникнути репресій і претензій, цього разу, до Богемії. Він зазнав невдачі, але французький тиск на Австрію, союзника Великобританії призвів до серії договорів і компромісів, внаслідок чого в 1748 був підписаний Другий Аахенський договір, який відновив мир і віддав Пруссії у володіння велику частину Сілезії.

Після приниження Австрії поступкою Сілезії, Австрія працювала для забезпечення альянсу з Францією і Росією («Дипломатична революція»), тоді як Пруссія мала проблеми в коаліції з Великобританією. Друге вторгнення Фрідріха до Саксонії і Богемії протягом декількох місяців в 1756–1757, призвело до Семирічної війни.

Ця війна була відчайдушною боротьбою прусської армії проти багатьох європейських держав, що свідчить про боєздатність прусської армії. Коаліції Австрії, Росії, Франції, Швеції протистояла лише Пруссія, Ганновер і Великобританія. Фрідріху вдалося запобігати серйозному вторгненню на свої терени до жовтня 1760 року, коли російська армія тимчасово окупувала Берлін і Кьоніґсберґ. Ситуація стала поступово погіршувалася, проте після смерті імператриці Єлизавети Петрівни (диво династії Бранденбург) різко змінилася. Приєднання до коаліції з Пруссією Петра III усунуло східний фронт. Швеція також вийшла з війни приблизно в той же час.

Після перемоги над австрійською армією в битві під Буркерсдорфом Пруссії, нарешті, вдалося встановити Status quo ante bellum на континенті. Цей результат підтвердив провідну роль Пруссії серед німецьких держав і створення країни, на рівні великої європейської держави. Фрідріх, приголомшений майже доконаною поразкою Пруссії, проживав залишки своїх днів як мирний керманич.

1772, 1793, 1795: Поділи ПольщіРедагувати

На схід і південь від Пруссії була Річ Посполита, яка поступово занепадає у продовж XVIII століття. Стурбований збільшенням російського впливу в польських справах і можливим розширенням Російської імперії, Фрідріх взяв участь в першому з розділів Польщі між Росією, Пруссією і Австрією в 1772 році для підтримки балансу сил. Королівство Пруссія анексувала більшу частину польської провінції Королівська Пруссія, у тому числі Вармію; приєднанні терени утворили у наступному році провінцію Західна Пруссія. Нову територію, що увійшла до складу Східної Пруссії (територія, раніше відома як герцогство Пруссія) в Померанії, об'єднали в королівство на східних територіях.

Після смерті Фрідріха в 1786, його племінник Фрідріх Вільгельм II продовжив розділи Польщі, що дозволило отримати значну частину західної Польщі в 1793.

У 1795, Королівство Польща перестало існувати, і великі території (у тому числі Варшава) на південь від Східної Пруссії стали частиною Пруссії. Ці нові території були організовані в провінції Нова Сілезія, Південна Пруссія, і Нова Східна Пруссія.

Нації (Козаки 1 і аддони)
Козаки: Європейські війни
АвстріяАлжирАнгліяФранціяПруссіяНідерландиПьємонтПольщаРосіяПортугаліяСаксоніяІспаніяШвеціяТуреччинаУкраїнаВенеція
Козаки: Останній довід королів
БаваріяДанія
Козаки: Знову війна
УгорщинаШвейцарія