FANDOM


Польща — нація, доступна для гри у Козаки: Європейські війни, Козаки: Останній довід королів та Козаки: Знову війна.
Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg

Прапор Речі Посполитої

800px-Coat of Arms of the Polish-Lithuanian Commonwealth.svg

Герб Речі Посполитої

Загальні даніРедагувати

Має перехід у XVIIІ ст.

ЮнітиРедагувати

Дописати.

БудівліРедагувати

Дописати.

Історичний поглядРедагувати

RON mapa z powiatami

Адміністративна карта Речі Посполитої з повітами (1619).

Річ Посполита (лат. Res Publica, пол. Rzeczpospolita, рус. Рѣч Посполита) — східноєвропейська федеративна держава, що існувала протягом 1569–1795 років на теренах сучасних Польщі, України, Білорусі, Литви, Латвії, південної Естонії та західної Росії.

Утворилася 1569 року внаслідок Люблінської унії, що об'єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське. Очолювалася виборним монархом, який мав складений титул короля польського і великого князя литовського. Столиця розташовувалася в Кракові (до 1596) і Варшаві (після 1596). Керувалася шляхтою різних національностей, що становила 10% від усього населення держави. Шляхта вважалася джерелом влади і втілювала її демократичним шляхом через вибори до парламентських, представницьких та місцевих органів: сейму, сенату, сеймиків тощо. Мала високий рівень децентралізації управління.

Річ Посполита була федеративною державою, що складалася із двох суб'єктів: Корони Польського королівства (Корони або Польщі) та Великого князівства Литовського (Литви). Адміністративно перша поділялася на дві провінції — Великопольську та Малопольську; остання ж становила одну Литовську провінцію. До Великопольської провінції належали історичні регіони Великопольща, Мазовія та Королівська Пруссія, до Малопольської провінції — Малопольща й Русь, до Литовської провінції — Литва й Жмудь. До складу Корони також входили лівонські землі, що називалися Інфлянтами. Адміністративно-територіальними одиницями Речі Посполитої вищого рівня були воєводства. Вони керувалися воєводами. Воєводства поділялися на нижчі одиниці — повіти, що управлялися генеральними старостами або городовими. Декілька повітів могли складати окрему область — землю. Королівські маєтності (королівщини) керувалися старостами, а міста — каштелянами. Крім цього Корона Польська мала ленні землі та залежні території — Курляндське й Прусське герцогства, Севежське й Вармійське князівство, Спиське староство.

Військо Речі Посполитої складалося з посполитого рушення і кварцяного війська. Згідно з принципами тих часів носити зброю (меч) могли люди лише благородного походження або ті, що знаходяться на службі у таких. Тому існували власні, так звані надвірні війська окремих магнатів. Були рекрути («вибранці») з селян.

Важливо звернути увагу, що саме в середині XVI ст. у військах по всьому світу, особливо у Європі починає запроваджуватись ручна вогнепальна зброя. Одними з перших, хто став масово озброювати вогнепальною зброєю свої війська були руські магнати на кордонах Речі Посполитої — Глинські, Вишневецькі і Острозькі. Саме ці війська стали тією основою, на якій зародилося Військо Запорізьке Низове (Запорізька Січ).

За правління Стефана Баторія, Сігізмунда ІІІ, Владислава IV, Яна II Казимира, Яна III Собеського, Августа II Річ Посполита вела безперервні війни проти Московської держави, Османської імперії, Швеції та багатьох інших країн Європи.

З кінця 16 століття у походах польського війська проти турків брали активну участь українські козаки, що іноді мало вирішальне значення для ходу війни (Хотинська війна 1621 року, «Віденська відсіч» 1683 року).

Влітку 1635 року полковник війська Запорозького Костянтин Вовк організував, на запрошення короля Владислава IV, похід 30 чайок на Балтійське море. Балтійська козацька флотилія досі успішно діяла проти шведського флоту і прискорила підписання польсько-шведського перемир'я.

Наслідком численних воєн, що їх вела Річ Посполита, було її ослаблення. В кінці 16 — 2-й половині 17 століття в країні загострилися класові суперечності, набрали масового характеру антифеодальні виступи селян і ремісників. В Україні та Білорусі широко розгорнулася боротьба народних мас за соціальне та національне визволення (селянсько-козацькі повстання під проводом К.Косинського (1591–1593), Т.Федоровича (1630), І.Сулими (1635), К.Скидана (1637), Я.Острянина (1638) та ін.). Внаслідок Хмельниччини (1648–1654) Лівобережна Україна приєдналася до Московської держави.

Після великого козацького повстання 1648 року, що згодом спровокувало вторгнення шведів та московитів, втратила чверть усіх територій. У 18 столітті, через свавілля магнатів та шляхти, стала об'єктом політики сусідніх держав й опинилася під сильним впливом молодої Російської імперії. 1772 року втратила третину земель внаслідок поділів між Росією, Пруссією та Австрією. Після ухвалення Конституції 3 травня 1791 року проголошена унітарною державою, конституційною монархією. Припинила існування в результаті поділів Речі Посполитої між Росією, Пруссією та Австрією в 1793 і 1795 роках. Правобережну Україну та Білорусь приєднано до Росії, Галичину — до володінь австрійських Габсбургів.

Визначні подіїРедагувати

  • 1558–1583: Лівонська війна → Ям-Запольська угода (1582)
  • 1569: Люблінська унія — утворення Речі Посполитої, федеративної виборчої монархії.
  • 1572: смерть короля Сигізмунда ІІ Августа.
  • 1573 Перші вибори короля (кандидати — французький принц Генріх ІІІ Валуа, московський цар Іван Грозний, московський царевич Федір, австрійський ерцгерцог Ернст Габсбург та шведський король Юхан ІІІ Ваза). 11 травня обрано Генріха Валуа, який підписав Генріхові артикули, Pacta conventa, postulata polonica, розширивши тим самим шляхетські привілеї та вольності (Золота вольность).
  • 1574: Генріх Валуа втік до Франції, де став королем після свого брата. Другі вибори короля (кандидати — германський імператор Максиміліан II, царевич Федір, австрійський посол Вільгельм Розембергський, феррарський герцог Альфонс ІІ д'Есте та семиградський князь Стефан Баторій). 15 грудня Обрано Стефана Баторія.
  • 1588: 3-й Литовський статут
  • 1573: Варшавська конфедерація, свобода сповідання.
  • 1596: Берестейська унія, перехід Київської митрополії Константинопольського патріархату під юрисдикцію Риму.
  • 1609–1618: 2-а московська війна → Деулінське перемир'я (1618).
  • 1632–1634: 3-а московська (смоленська) війна → Поляновський мир (1634).
  • 1648–1657: Повстання Хмельницького.
  • 1654–1667: 4-а московська війна → Андрусівський мир (1667).
  • 1658: Гадяцький договір з козаками, проект Речі Посполитої трьох народів (Польщі, Литви і Русі-Українт).
  • 1772: 1-й поділ Речі Посполитої.
  • 1791: Конституція 3 травня.
  • 1793: 2-й поділ Речі Посполитої.
  • 1795: 3-й поділ Речі Посполитої.
Нації (Козаки 1 і аддони)
Козаки: Європейські війни
АвстріяАлжирАнгліяФранціяПруссіяНідерландиПьємонтПольщаРосіяПортугаліяСаксоніяІспаніяШвеціяТуреччинаУкраїнаВенеція
Козаки: Останній довід королів
БаваріяДанія
Козаки: Знову війна
УгорщинаШвейцарія