FANDOM


Олександр І

Олександр І Романов

Олександр І Павлович Романов «Благословленний»(12 (23) грудня 1777, Санкт-Петербург — †19 листопада (1 грудня) 1825, Таганрог) — Російський імператор з 1801. Старший син імператора Павла I та Марії Федорівни.

В останні роки життя нерідко казав про намір зректися престолу і «віддалитися від світу», що після його несподіваної смерті від черевного тифу в Таганрозі породило легенду про «старця Федора Кузьмича». Згідно з цією легендою, в Таганрозі помер і був потім похований не Олександр, а його двійник, у той час як цар іще довго жив старцем-відлюдником у Сибіру і помер у Томську в 1864 році.

Ігрові даніРедагувати

Народився у 1777-му році. Був сином великого князя Павла; незадовго після того, як Павло зайняв престол Російської імперії, гвардійські офіцери влаштували заколот (про це цісаревич, напевно, не знав), і цар був вбитий. Новий самодержець всеросійський розвинув бурхливу діяльність по перебудові державного апарату — зокрема, саме за його правління було скасовано колегії і з`явилися міністерства. Не менші зміни відбулися і у зовнішній політиці державі — Росія, що за Павла Х схилялася до союзу із Францією, тепер потоваришувала із Великобританією. Російські війська, як і за попередніх самодержців, були відправлені до Європи, де протягом майже півтори десятиліття діяли проти французів. Практично одночасно Росією велися бойові дії проти Туреччини і Швеції, за результатами яких територія імперії значно розширилася. Після того, як кампанія Наполеона на російських теренах зазнала фіаско, Олександр знову прийняв активну участь у європейській політиці. Бонапарта було розбито, і в 1814-му російський цар вструпив у Париж на чолі союзницьких армій; незабаром він організував роботу Віденського конгресу і разом з іншими монархами заново перекроював межі держав континенту. Коли Наполеон повернувся, саме Олександр став тим головним фактором, який дав можливість швидко укласти новий військовий союз, що остаточно знищив корсиканця як правителя половини Європи. Помер російський імператор 1825-го року, але й досі ходять вперті чутки про те, що його смерть була всього лише майстерним інсценуванням.

Історичний поглядРедагувати

«Властитель слабый и лукавый,
Плешивый щеголь, враг труда,
Нечаянно пригретый славой,
Над нами царствовал тогда.»
~ Олександр Пушкін, 10 глава поеми «Євгеній Онєгін»

Зайняв престол після вбивства свого батька Павла І в результаті палацового перевороту. В перші роки правління, побоюючись революційних виступів і частково під впливом своїх радників, серед яких були і українці (Віктор Кочубей, Михайло Сперанський, Василь Каразин), провів ряд ліберальних реформ (указ 1803 про вільних хліборобів, указ про дозвіл купцям, міщанам і державним селянам купувати незаселені землі, відкриття Харківського і Петербурзького університетів).

З 1810 року проводив внутрішню політику, яка отримала назву аракчеєвщина. З другої половини 1824 року здійснив мандрівку по європейській частині країни. 3 жовтня прибув до В'ятської губернії, відвідав село Дебьоси. Побував на Іжевському заводі, де на пам'ять отримав 2 мисливських рушниці та пару пістолетів. Того ж дня відвідав Арсенал. Заводу та командуванню дав високу оцінку. Зворотній шлях лежав маршрутом Зура-Балезіно-Полом-Глазов-Слободський-В'ятка.

В зовнішній політиці лавірував між Англією і Францією, програв Наполеону під Аустерліцем у 1805, уклав Тільзитський мир у 1807. У 1805-07 брав участь у 3-й і 4-й коаліціях проти наполеонівської Франції, зазнав поразки в битві під Фрідландом (1807). В роки його правління російський народ переміг у російсько-французькій війні 1812 року. У 1813–1814 Олександр І був учасником закордонних походів російської армії, одним з керівників Віденського конгресу 1814–1815 і організаторів Священного союзу 1815. Олександр І вів успішні війни з Туреччиною (1806–1812), Швецією (1808–1809). У роки правління Олександра І до складу Російської імперії увійшли Грузія (1801), Фінляндія (1809), Бессарабія (1812), Азербайджан (1813), колишнє герцогство Варшавське (1815). Уряд Олександра І проводив імперську політику щодо неросійських народів. Для зміцнення колоніальної адміністрації в Україні скасував виборність судових і адміністративних посад, посилив русифікацію шкільництва, придушував українську культуру.

19 квітня 1819 року іменним наказом імператора Олександра І був створений Азійський департамент — один із трьох департаментів міністерства закордонних справ Російської імперії, який займався справами східних держав, а також Туреччини і Греції.

Правління Олександра I також знаменувалося початком тісних зв'язків між Російською імперією та Сполученими Штатами. Росія ввозила з Америки бавовну, каву, рис, тютюн, цукор; США імпортували залізо, пеньку, смоли. За Олександра I до США прибули перші російські дипломати — Пален, Дашков.

17 квітня 1824 року була підписана Російсько-Американська конвенція щодо дружніх зв'язків, торгівлі, мореплавства та рибного лову.

Помер імператор у Таганрозі.

Історичні особистості із Козаки 2: Наполеонівські війни
Франція (іконка)
Франція
Наполеон БонапартНей МішельМюрат ІоахімМортьє Едуард-Адольф Казимир ЖозефМоран Шарль-Антуан Луї ОлександрДе Шампьон Етьєн Марі Антуан НансутіДе Фріан ЛуїДаву Луї Ніколя
Росія (іконка)
Росія
Олександр І, Олександр Павлович РомановКутузов Михайло ІлларіоновичАракчеєв Олексій АндрійовичБагратіон Петро ІвановичВасильчиков Ілларіон ВасильовичБарклай-Де-Толлі Михайло БогдановичУваров Федір ПетровичРаєвський Микола Миколайович
Британія (іконка)
Британія
Веллінгтон Артур Коллі ВеллсліПіт Вільям МолодшийБересфорд ВільямГрем ТомасЕльфінстоун Джордж КейтМур ДжонХоуп ДжонАберкромбі Ральф
Пруссія (іконка)
Пруссія
Фрідріх Вільгельм III ГогенцоллернФон Блюхер Гебхард ЛеберехтКарл II Вільгельм ФердінандФон Калкройт Фрідріх АдольфНейгардт Фон Гнейзенау Август-Вільгельм АнтонФон Бюлов Фрідріх ВільгельмКляйст Фрідріх-Генріх Фердінанд ЕмільФон Шарнхорст Герхард-Іоганн Давид
Австрія (іконка)
Австрія
Франц I ГабсбургКарл Людвіг Іоанн ГабсбургБельгард Генріх-Йосип ІоганнФон Кінмайєр МікаельМак КарлФон Нейпперг Адам АдальбертІєлачіч Де Бусцім ФранцФон Ліхтенштейн Іоанн-Йосип
Єгипет (іконка)
Єгипет
Мурад-БейІбрагім-БейАбу-Бакр-ПашаДжеззар-ПашаКараїм-ПашаАхмед-Паша
Історичні особистості із Козаки 2: Битва за Європу
Польща (іконка)
Польща
Карл КняжевичВінцент Корвін КрасинськийЮзеф-Антоній ПонятовськийЙосип Зайончек
Іспанія (іконка)
Іспанія
Франсіско Ксавьєр Кастаньос-і-АрагонесФрансіско БаллестеросМігуель Рікардо Де АлаваФрансіско Еспос-і-Міна
Союз Рейна (іконка)
Союз Рейна
Карл Фрідріх Вільгельм Фон ГерсдорфЕрнст IАдам Людвіг Фон ОхсВільгельм I Вюртембергський