FANDOM


Мурад-Бей

Мурад-Бей

Мурад-Бей (1750 — 22 квітня 1801) — османський губернатор (каймакам) Єгипту (1784-1785), вожак єгипетських мамлюків, командувач кіннотою. Керував Єгиптом разом з Ібрагім Беєм. Як і Ібрагім, мав грузинське коріння.

Дані із гриРедагувати

Один із двох фактичних правителів Єгипту, командувач мамелюкської кінноти. В найбільшій битві кампанії — "Битві біля пірамід", — що відбулася піля сещила Імбаба 20 липня 1798-го р., очолював приблизно 6 тисяч вершників. Після поразки в цьому бою його шабля в якості трофея дісталася французькому "колезі"-кавалеристу Іоахіму Мюрату, проте її колишній власник не здався і на протязі ще майже року вів боротьбу з загарбниками, організував і очолив дії декілька летючих загонів. Через ефективність протипартизанських дій солдатів генерала Дезе восени 1799-го р. був змушений покинути межі країни.

Історичний поглядРедагувати

Згідно деяким грузинським історикам, Мурад-Бей мав грузинське походження і народився у Тбілісі, а інші вважають, що він був черкесом. У 1768-му році його продали мамлюкському лідеру Мухаммад Бею Абу аль-Дахабу в Єгипет.

Після смерті свого хазяїна Мухаммада Бея (1775) Мурад-Бей очолив армію мамлюків, а його товариш Ібрагім-Бей керував адміністративними справами у Єгипті.

У 1784-1785 роках османський султан Абдул-Хамід І відправив у Єгипет капудан-пашу Джезаірлі Газі Хасан-пашу, наказавши йому усунути від влади Ібрагіма і Мурада. Джезаірлі зміг відновити на певний час османський контроль над Єгиптом. Ісмаїл-Бей був призначений новий військовим лідером мамлюків, а Шейх аль-Балад очолив цивільне керування. Ібрагім-Бей і Мурад-Бей втекли у південний Єгипет. У 1791-му вони повернулися в Каїр і повернули собі верховну владу.

1798-го після поразки від армії Наполеона біля пірамід, Мурад-Бей втік у Верхній Єгипет, де організував недовготривалу партизанську кампанію, придушену генералом Дезе протягом року.

1800-го Мурад-Бей уклав мир із головнокомандуючим французької армії Жан-Батистом Клебером і погодився на командування гарнізоном у Каїрі, але помер від бубонної чуми по дорозі до нього.

Історичні особистості із Козаки 2: Наполеонівські війни
Франція (іконка)
Франція
Наполеон БонапартНей МішельМюрат ІоахімМортьє Едуард-Адольф Казимир ЖозефМоран Шарль-Антуан Луї ОлександрДе Шампьон Етьєн Марі Антуан НансутіДе Фріан ЛуїДаву Луї Ніколя
Росія (іконка)
Росія
Олександр І, Олександр Павлович РомановКутузов Михайло ІлларіоновичАракчеєв Олексій АндрійовичБагратіон Петро ІвановичВасильчиков Ілларіон ВасильовичБарклай-Де-Толлі Михайло БогдановичУваров Федір ПетровичРаєвський Микола Миколайович
Британія (іконка)
Британія
Веллінгтон Артур Коллі ВеллсліПіт Вільям МолодшийБересфорд ВільямГрем ТомасЕльфінстоун Джордж КейтМур ДжонХоуп ДжонАберкромбі Ральф
Пруссія (іконка)
Пруссія
Фрідріх Вільгельм III ГогенцоллернФон Блюхер Гебхард ЛеберехтКарл II Вільгельм ФердінандФон Калкройт Фрідріх АдольфНейгардт Фон Гнейзенау Август-Вільгельм АнтонФон Бюлов Фрідріх ВільгельмКляйст Фрідріх-Генріх Фердінанд ЕмільФон Шарнхорст Герхард-Іоганн Давид
Австрія (іконка)
Австрія
Франц I ГабсбургКарл Людвіг Іоанн ГабсбургБельгард Генріх-Йосип ІоганнФон Кінмайєр МікаельМак КарлФон Нейпперг Адам АдальбертІєлачіч Де Бусцім ФранцФон Ліхтенштейн Іоанн-Йосип
Єгипет (іконка)
Єгипет
Мурад-БейІбрагім-БейАбу-Бакр-ПашаДжеззар-ПашаКараїм-ПашаАхмед-Паша
Історичні особистості із Козаки 2: Битва за Європу
Польща (іконка)
Польща
Карл КняжевичВінцент Корвін КрасинськийЮзеф-Антоній ПонятовськийЙосип Зайончек
Іспанія (іконка)
Іспанія
Франсіско Ксавьєр Кастаньос-і-АрагонесФрансіско БаллестеросМігуель Рікардо Де АлаваФрансіско Еспос-і-Міна
Союз Рейна (іконка)
Союз Рейна
Карл Фрідріх Вільгельм Фон ГерсдорфЕрнст IАдам Людвіг Фон ОхсВільгельм I Вюртембергський