FANDOM


Карл Мак фон Лейберіх

Карл Мак фон Лейберіх

Мак Карл (1752 - 1828) — австрійський полководець , доступний для гри у "Козаки 2: Наполеонівські війни" та "Козаки 2: Битва за Європу".

Ігрові даніРедагувати

Народився у 1752 р. у родині чиновника. До армії вступив у 1770 фур'єром карабінерського полку. З 1777 року - обер-лейтенант; під час війни за баварську спадщину (1778-79) перебував на посаді ад'ютанта при фельдмаршалі Лассі. Завдяки вигідним знайомствам у 1789 р, вже у чині підполковника, командував авангардом армії у війні проти Туреччини; особисто брав участь у невдалому штурмі Белграда. Незважаючи на більш ніж скромні успіхи, до кінця того ж року став генерал-квартирмейстером, а з 1790 р. - генерал-ад'ютантом імператора. У 1792 р. знаходився при командуючому Рейнською армією; склав план бойових дій проти французів, проявивши неабиякий штабний талант. Деякий час пробувши при армії у Нідерландах, у 1796 р. знову повернувся на Рейн, але вже у чині фельдмаршал-лейтенанта. З 1798 р. стояв на чолі Неаполітанської армії; спробувавши її реорганізувати, тільки погіршив становище, і з початком бойових дій ця ділянка фронту фактично розвалилася. З французького полону був звільнений під чесне слово, і до 1804 р. ніякої участі у війні не приймав, але потім очолив війська у Далмації, Тіролі та Італії. З 1805-го - генерал-квартирмейстер при ерцгерцозі Карлі; брав діяльну участь у реформуванні австрійської армії. Як начальник штабу армії ерцгерцога Фердинанда (де-факто - як її командир) у кампанію 1805 р. зазнав нищівної поразки від Наполеона під Ульмом. Після повернення з полону ледь не був страчений, і до армії зміг повернутися лише у 1814 р. у чині фельдмаршал-лейтенанта. Помер у 1828 р.

Історичний поглядРедагувати

МолодістьРедагувати

У 1770 році Мак вступив фур'єром до австрійського кавалерійського полку. У 1772 році Мак отримав чин капрала. Потім він служив полковим ад'ютантом у Імператорському кирасирському полку. У 1777 році проведений у чин унтер-лейтенанта. Під час Баварської війни служив при штабах графа Кінскі та фельдмаршала Моріца Лассі. У 1783 році проведений у чин капітана. Під час Турецької війни він служив при штабі імператорської головної квартири та у 1788 році був переведений у чин майора та призначений флігель-ад'ютантом. У 1789 році у чині підполковника відзначився при штурмі Белграда. Однак незабаром розбіжності з Лаудоном, що став у цьому році головнокомандуючим армією, змусили Мака покинути театр військових дій, щоб не опинитися під трибуналом. Тим не менш він був проведений у полковники та нагороджений лицарським хрестом ордена Марії Терезії. У тому ж році Мак був призначений командиром шеволежерського полку та у одному з боїв був поранений у голову, наслідки чого давали про себе знати все його життя.

Війни французької революціїРедагувати

Мак командував полком до 1793 року, коли у зв'язку з початком першої коаліційної війни він був призначений генерал-квартирмейстером при штабі головнокомандувача австрійськими військами у Нідерландах принца Саксен-Кобургского. Відзначився у боях 1 березня та 18 березня під Нірвинденом. Після перемоги 23 травня 1793 року у битві під Фамаром Мак був призначений шефом 20-го кірасирського полку. Незважаючи на успіхи у березні-квітні 1793 року, воєнні й політичні невдачі союзників були частково приписані на його рахунок. Мак впав у немилість у очах імператора та влітку 1793 року він був відставлений з посади генерал-квартирмейстера. Кампанія 1793 року закінчилася для австрійців вкрай невдало.

У Мака були вагомі причини вважати, що нещастя були викликані його відставкою. Так вважав не тільки він. Заклики повернути його на службу лунали все голосніше. Принц Кобургський неодноразово пропонував Маку знову зайняти місце генерал-квартирмейстера. Але ці пропозиції Мак зустрічав вкрай недоброзичливо. Його ущимлене самолюбство не дозволило погодитися на посаду меншою за посаду головнокомандуючого армією у Нідерландах. Пропоновану посаду він зміг би прийняти тільки у тому випадку, якщо сам імператор займе місце головнокомандувача цієї армії. Мака викликали у Відень, куди він прибув 26 грудня 1793 року. Імператор справді збирався очолити війська у Нідерландах і Мак взявся за розробку плану нової кампанії, у якому всіляко підкреслювалася необхідність опори на допомогу Пруссії. Навесні 1794 року він був направлений до Лондона для узгодження спільних дій. Після повернення до Відня, складений ним план кампанії у Нідерландах був схвалений князем Кобургським і самим імператором Францем II. У 1794 році Мак, остаточно оговтавшись від поранення, знову повертається до активної служби у званні генерал-майора та на посаді начальника штабу. Але труднощі продовжували переслідувати армію навіть після його повернення та в середині травня Маку довелося погодитися на реалізацію плану, запропонованого імператором та князем Кобургським. Однак план був погано продуманий і 17 травня 1794 року у битві під Турном австрійські війська потерпіли поразку. У кінці травня Мак був звільнений від усіх виконуваних ним функцій.

У продовж наступного року Мак залишався без заняття. У середині 1796 року англійським прем'єр-міністром йому було запропоновано зайняти посаду головнокомандуючого союзних військ у Португалії. Але навесні 1797 року після присвоєння йому звання фельдмаршал-лейтенанта він відправився на верхній Рейн, зайняти посаду начальника штабу Рейнської армії під командуванням фельдцейхмейстера графа де Латура. У 1798 році йому було доручено командування неаполітанською армією, з якою він досить успішно діяв проти французів у Південній Італії, зайняв Рим та вирушив до Капуї; тут він дізнався про втечу короля Сицилії та про заворушення у Неаполі; до того ж у його військах спалахнув бунт, і тому Мак звернувся до французького генерала Шампіонне з проханням про вільний пропуск до Німеччини. Хоча останній виконав це прохання, але розпорядження його не було затверджено французьким урядом: Мак був заарештований та оголошений військовополоненим. Через два роки він здійснив втечу з Парижа.

Наполеонівські війниРедагувати

У 1805 році, з початком нової війни, Мак рушив на чолі австрійської армії до Ульму, щоб зміцнити це місто, але під час наближення до річки Іллер був атакований французами, зазнав поразки та сховався в Ульмі. Тут він був оточений та капітулював з двадцятитисячним військом. Відпущений під чесне слово, він повернувся до Австрії та був відданий під військовий суд, за вироком якого був позбавлений чинів та орденів. У 1819 році за клопотанням князя Шварценберга Маку було повернено його чин фельдмаршала та орден Марії-Терезії. Помер у 1828 році у віці 76 років.

Історичні особистості із Козаки 2: Наполеонівські війни
Франція (іконка)
Франція
Наполеон БонапартНей МішельМюрат ІоахімМортьє Едуард-Адольф Казимир ЖозефМоран Шарль-Антуан Луї ОлександрДе Шампьон Етьєн Марі Антуан НансутіДе Фріан ЛуїДаву Луї Ніколя
Росія (іконка)
Росія
Олександр І, Олександр Павлович РомановКутузов Михайло ІлларіоновичАракчеєв Олексій АндрійовичБагратіон Петро ІвановичВасильчиков Ілларіон ВасильовичБарклай-Де-Толлі Михайло БогдановичУваров Федір ПетровичРаєвський Микола Миколайович
Британія (іконка)
Британія
Веллінгтон Артур Коллі ВеллсліПіт Вільям МолодшийБересфорд ВільямГрем ТомасЕльфінстоун Джордж КейтМур ДжонХоуп ДжонАберкромбі Ральф
Пруссія (іконка)
Пруссія
Фрідріх Вільгельм III ГогенцоллернФон Блюхер Гебхард ЛеберехтКарл II Вільгельм ФердінандФон Калкройт Фрідріх АдольфНейгардт Фон Гнейзенау Август-Вільгельм АнтонФон Бюлов Фрідріх ВільгельмКляйст Фрідріх-Генріх Фердінанд ЕмільФон Шарнхорст Герхард-Іоганн Давид
Австрія (іконка)
Австрія
Франц I ГабсбургКарл Людвіг Іоанн ГабсбургБельгард Генріх-Йосип ІоганнФон Кінмайєр МікаельМак КарлФон Нейпперг Адам АдальбертІєлачіч Де Бусцім ФранцФон Ліхтенштейн Іоанн-Йосип
Єгипет (іконка)
Єгипет
Мурад-БейІбрагім-БейАбу-Бакр-ПашаДжеззар-ПашаКараїм-ПашаАхмед-Паша
Історичні особистості із Козаки 2: Битва за Європу
Польща (іконка)
Польща
Карл КняжевичВінцент Корвін КрасинськийЮзеф-Антоній ПонятовськийЙосип Зайончек
Іспанія (іконка)
Іспанія
Франсіско Ксавьєр Кастаньос-і-АрагонесФрансіско БаллестеросМігуель Рікардо Де АлаваФрансіско Еспос-і-Міна
Союз Рейна (іконка)
Союз Рейна
Карл Фрідріх Вільгельм Фон ГерсдорфЕрнст IАдам Людвіг Фон ОхсВільгельм I Вюртембергський