FANDOM


Йосип Зайончек

Йосип Зайончек

Йосип Зайончек (1752 - 1826) — польський полководець , доступний для гри у "Козаки 2: Битва за Європу".

Ігрові даніРедагувати

Народився у 1752 році в Кам'янці-Подільському у старій дворянській родині. Військову службу розпочав ще за часів існування єдиної Речі Посполитої та дослужився до полковника кавалерії. До 1791 року у чині генерал-майора прийняв командування над дивізією, але після чергового поділу країни подав у відставку та емігрував. Повернувшись після початку повстання Костюшка (1794), став на чолі великого загону та зазнав поразки під Пагорбом; потім брав участь в обороні Варшави у якості коменданта міста та був важко поранений. У 1795 р. виїхав до Франції, де вступив у армію та у 1797 отримав звання бригадного генерала. Командуючи бригадою, брав участь у Італійській та Єгипетській кампаніях, а слідом за тим був призначений командиром Північного легіону, що складався в основному з його співвітчизників. У званні дивізійного генерала під час війни 1805 командував французькою дивізією, потім перейшов до Понятовского, і з 1809 прийняв дві польські дивізії. Брав участь у Російському поході 1812 р.; у бою під Смоленськом був поранений, але впродовж кількох днів успішно керував польським корпусом замість важко контуженого Понятовського. При відступі Великої армії з Росії знову був поранений та незабаром потрапив у полон. Імператор Олександр I простив його у числі багатьох інших нових підданих - уродженців Царства Польського, яке відійшло до Росії, та у 1815 подарував чин генерала від інфантерії. У 1818 був зведений у князівський сан; помер у 1826 р.

Історичний поглядРедагувати

Представник польського шляхетського роду Зайончек герба «Свинка». Син полковника народної міліції Замойських Антонія Зайончека та Маріанни Цешковський. У віці 16 років почав військову службу у армії Речі Посполитої, був кавалеристом та ад'ютантом гетьмана великого коронного Ксаверія Браницького.

Брав участь у Барській конфедерації, створеній проти Росії, під кінець якої знаходився у Парижі у якості секретаря посла панських конфедератів. Після поразки Барської конфедерації навесні 1774 року пішов з групою офіцерів (в тому числі з Казимиром Пулавським) на Балкани, щоб взяти участь на боці Туреччини у війні проти Росії, але цей план провалився через поразку у війні Туреччини. Потім Юзеф Зайончек виїхав до Франції, де якийсь час служив у французькій армії. Після повернення на батьківщину служив у гвардії гетьмана великого коронного Франциска Ксаверія Браницького, а потім у драгунських загонах у чині капітана. У 1777 році - підполковник драгунського полку та ад'ютант гетьмана Ф. К. Браницького.

У 1784 році Зайончек був обраний послом (депутатом) на сейм, де закликав до реформування та збільшення чисельності польської армії, а також виступав за збереження дворянських вільностей. У лютому 1787 року Зайончек був призначений командиром кавалерійського полку Великої Коронної Булави у чині полковника. Як прихильник проросійського угруповання гетьмана Франциска Браницького у 1788 році брав участь в облозі російською армією турецької фортеці Очаків.

У 1790 році Зайончек був обраний послом від Подільського воєводства на Чотирирічний сейм. Під час роботи у сеймі він покинув угруповання Браницького, приєднавшись до патріотично-реформаторської партії. Особливо був зацікавлений у долі кріпаків та реформуванні польської армії.

У травні 1791 року Йосип Зайончек підтримав прийняття нової польської конституції та став одним з секретарів Об'єднання прихильників конституції. Він належав до групи польських якобінців.

У 1792 році Зайончек у чині генерал-майора взяв участь у російсько-польській війні та захисті Конституції 3 травня. Відзначився у битві під Зеленцями, де командував 3-м полком передньої варти та був нагороджений новим орденом Virtuti Militari. Після приєднання польського короля Станіслава Августа Понятовського до Тарговицької конфедерації Йосип Зайончек виступав за продовження військових дій проти Росії. Потім Зайончек подав у відставку та відправився у еміграцію, де взяв участь у підготовці та організації польського повстання.

У 1794 році Зайончек взяв активну участь у польському повстанні під керівництвом Тадеуша Костюшко. Брав участь у битвах під Рацлавіцамі (після чого він був проведений у генерал-лейтенанти), Хелмом та Голькувом. Після полону Т. Костюшка Зайончек короткий час виконував обов'язки головнокомандувача повстанськими силами. Він був членом Найвищої Національної ради, де висловлював якобінські погляди. Також був членом Військового суду та керівником оборони Варшави.

Після взяття російськими військами Праги та Варшави Зайончек виїхав з Варшави до Галичини, де був заарештований австрійцями та оголошений військовополоненим. Провів у полоні близько року.

У 1795 році Зайончек був звільнений та виїхав до Франції, де вступив на військову службу та брав участь у кампаніях Наполеона Бонапарта 1796-1797 рр. та у Єгипетській експедиції. 8 березня 1797 Наполеон зробив його бригадним генералом, а у 1799 призначив командиром так званого Північного легіону, складеного переважно з поляків. З 16 травня 1802 дивізійний генерал.

З 1807 по 1812 Зайончек перебував при французьких військах у Італії. Під час війни 1812 під Березиною він втратив ногу та у Вільні 10 грудня 1812 був узятий у полон. Імператор Олександр I зробив його генералом від інфантерії та призначив у 1815 своїм намісником у Царстві Польському та 17 квітня 1818 зробив його князем Царства Польського. Через діяльність в інтересах Росії серед поляків мав репутацію зрадника.

4 жовтня 1816 був нагороджений орденом Св. Андрія Первозванного. Помер у 1826 р.

Історичні особистості із Козаки 2: Наполеонівські війни
Франція (іконка)
Франція
Наполеон БонапартНей МішельМюрат ІоахімМортьє Едуард-Адольф Казимир ЖозефМоран Шарль-Антуан Луї ОлександрДе Шампьон Етьєн Марі Антуан НансутіДе Фріан ЛуїДаву Луї Ніколя
Росія (іконка)
Росія
Олександр І, Олександр Павлович РомановКутузов Михайло ІлларіоновичАракчеєв Олексій АндрійовичБагратіон Петро ІвановичВасильчиков Ілларіон ВасильовичБарклай-Де-Толлі Михайло БогдановичУваров Федір ПетровичРаєвський Микола Миколайович
Британія (іконка)
Британія
Веллінгтон Артур Коллі ВеллсліПіт Вільям МолодшийБересфорд ВільямГрем ТомасЕльфінстоун Джордж КейтМур ДжонХоуп ДжонАберкромбі Ральф
Пруссія (іконка)
Пруссія
Фрідріх Вільгельм III ГогенцоллернФон Блюхер Гебхард ЛеберехтКарл II Вільгельм ФердінандФон Калкройт Фрідріх АдольфНейгардт Фон Гнейзенау Август-Вільгельм АнтонФон Бюлов Фрідріх ВільгельмКляйст Фрідріх-Генріх Фердінанд ЕмільФон Шарнхорст Герхард-Іоганн Давид
Австрія (іконка)
Австрія
Франц I ГабсбургКарл Людвіг Іоанн ГабсбургБельгард Генріх-Йосип ІоганнФон Кінмайєр МікаельМак КарлФон Нейпперг Адам АдальбертІєлачіч Де Бусцім ФранцФон Ліхтенштейн Іоанн-Йосип
Єгипет (іконка)
Єгипет
Мурад-БейІбрагім-БейАбу-Бакр-ПашаДжеззар-ПашаКараїм-ПашаАхмед-Паша
Історичні особистості із Козаки 2: Битва за Європу
Польща (іконка)
Польща
Карл КняжевичВінцент Корвін КрасинськийЮзеф-Антоній ПонятовськийЙосип Зайончек
Іспанія (іконка)
Іспанія
Франсіско Ксавьєр Кастаньос-і-АрагонесФрансіско БаллестеросМігуель Рікардо Де АлаваФрансіско Еспос-і-Міна
Союз Рейна (іконка)
Союз Рейна
Карл Фрідріх Вільгельм Фон ГерсдорфЕрнст IАдам Людвіг Фон ОхсВільгельм I Вюртембергський