FANDOM


Аракчеєв Олексій Андрійович

Аракчеєв О. А.

Олексій Андрійович Аракчеєв (23 вересня (4 жовтня) 1769 — †21 квітня (3 травня) 1834) — російський військовий і політичний діяч, винахідник політики "військових поселень", граф, генерал. Його реформу і час їх дії назвали Аракчеєвщиною. У грі "Козаки 2: Наполеонівські війни" і "Козаки 2: Битва за Європу" за цього російського полководця може грати гравець.

У гріРедагувати

Народився у 1769 р. у сім'ї дрібного поміщика. Навчався у Інженерному корпусі; службу почав в ньому ж в званні поручика і на посаді викладача математики та артилерійської справи. З 1792 р. — у війську, командир артилерійської роти. З 1794 р. служив інспектором артилерії в Ґатчині, з 1796 р. — тамтешній губернатор. Після вступу на престол Павла I протягом 1796-99 рр. зробив дивовижну кар'єру: комендант Петербурга, шеф Преображенського полку, генерал-майор і майор гвардії, барон (з 1799 р. — граф), генерал-квартирмейстр всієї російської армії, генерал-лейтенант, головний інспектор артилерії та ін. Після переходу влади до Олександра I до 1803 р. прожив у маєтку, але потім був призначений головним інспектором артилерії і командиром лейб-гвардії артилерійського батальйону. В 1807 р. підвищений до звання генерала від артилерії; з цього часу перебував біля царя по артилерійській частині і мав право видавати укази від його імені. В 1808-10 рр. — військовий міністр і сенатор, з 1810 по 1826 р. — член Державної ради. В 1808-19 рр. — генерал-інспектор всієї артилерії, провів докорінну реорганізацію цього роду військ. У 1814 р. відмовився від звання генерал-фельдмаршала, заявивши, що безпосередньо не командував частинами у минулій війні. З 1815-го — фактично друге лице в країні, адже одночасно керував Державною радою, Комітетом міністрів та канцелярією імператора; був єдиним звітувальником по головних питаннях. Після смерті Олександра швидко втратив весь свій вплив і залишок життя прожив у маєтку, далеко від столиці. Помер у 1824 р.

Історичний поглядРедагувати

Аракчеєв (портрет)

Олексі́й Андрі́йович Аракчеєв — російський граф, генерал. Користувався прихильністю царя Олександра І, був військовим міністром, членом Державної ради.

З 1808 року — військовий міністр, з 1810 — голова департаменту військових справ Державної ради Російської імперії. Був начальником військових поселень.

Аракчеєв увів у країні режим найлютішої політичної реакції, поліцейської сваволі та вояччини, нещадно придушував антикріпосницькі виступи селян і солдатів. Аракчеєв придушив повстання бузьких козаків у 1817 році, вчинив жорстоку розправу Чугуївського повстання військових поселенців 1819, над повсталими селянами на Дону і в Катеринославській губернії в 1820 році.

Аракчеєвщина — термін на позначення системи військових та поліцейських заходів і реформ у Російській імперії першої чверті XIX століття, зокрема створення військових поселень. Походить від прізвища головного ініціатора реформ, генерала від артилерії графа Аракчеєва (1796 — †1834).

Військові заходи Аракчеєва полягали у виокремленні артилерійських частин у самостійні формування, введенні нових статутів, штатів та принципів армійської комплектації і управління, дивізійній організації армії, створенні рекрутського депо, впровадженні новітніх видів озброєння та іншого.

1818 р., за дорученням імператора Олександра I, Аракчеєв підготував секретний проект звільнення кріпосних селян, який не був реалізований. 1819 Аракчеєв — начальник військових поселень, де поєднувалася сільська праця з нещадною військовою муштрою. Запровадив у поселеннях суворий режим та жорстку регламентацію всіх сторін життя, що викликало численні заворушення і повстання.

В Україні військові поселення були засновані в Катеринославській губернії, Слобідсько-Українській губернії та Херсонській губернії, а пізніше — на Київщині й Поділлі.

В дореволюційній російській історіографії під впливом негативних оцінок сучасників Аракчеєва щодо його діяльності сформувалася критичний погляд на Аракчеєвщину. У радянській історичній науці термін "Аракчеєвщина" часто використовувався в широкому сенсі для означення деспотизму самодержавного режиму в Росії взагалі. В сучасній російській історіографії переглянуто попередні оцінки заходів Аракчеєва у військовій сфері, деякі з них розглядаються як позитивні.

Історичні особистості із Козаки 2: Наполеонівські війни
Франція (іконка)
Франція
Наполеон БонапартНей МішельМюрат ІоахімМортьє Едуард-Адольф Казимир ЖозефМоран Шарль-Антуан Луї ОлександрДе Шампьон Етьєн Марі Антуан НансутіДе Фріан ЛуїДаву Луї Ніколя
Росія (іконка)
Росія
Олександр І, Олександр Павлович РомановКутузов Михайло ІлларіоновичАракчеєв Олексій АндрійовичБагратіон Петро ІвановичВасильчиков Ілларіон ВасильовичБарклай-Де-Толлі Михайло БогдановичУваров Федір ПетровичРаєвський Микола Миколайович
Британія (іконка)
Британія
Веллінгтон Артур Коллі ВеллсліПіт Вільям МолодшийБересфорд ВільямГрем ТомасЕльфінстоун Джордж КейтМур ДжонХоуп ДжонАберкромбі Ральф
Пруссія (іконка)
Пруссія
Фрідріх Вільгельм III ГогенцоллернФон Блюхер Гебхард ЛеберехтКарл II Вільгельм ФердінандФон Калкройт Фрідріх АдольфНейгардт Фон Гнейзенау Август-Вільгельм АнтонФон Бюлов Фрідріх ВільгельмКляйст Фрідріх-Генріх Фердінанд ЕмільФон Шарнхорст Герхард-Іоганн Давид
Австрія (іконка)
Австрія
Франц I ГабсбургКарл Людвіг Іоанн ГабсбургБельгард Генріх-Йосип ІоганнФон Кінмайєр МікаельМак КарлФон Нейпперг Адам АдальбертІєлачіч Де Бусцім ФранцФон Ліхтенштейн Іоанн-Йосип
Єгипет (іконка)
Єгипет
Мурад-БейІбрагім-БейАбу-Бакр-ПашаДжеззар-ПашаКараїм-ПашаАхмед-Паша
Історичні особистості із Козаки 2: Битва за Європу
Польща (іконка)
Польща
Карл КняжевичВінцент Корвін КрасинськийЮзеф-Антоній ПонятовськийЙосип Зайончек
Іспанія (іконка)
Іспанія
Франсіско Ксавьєр Кастаньос-і-АрагонесФрансіско БаллестеросМігуель Рікардо Де АлаваФрансіско Еспос-і-Міна
Союз Рейна (іконка)
Союз Рейна
Карл Фрідріх Вільгельм Фон ГерсдорфЕрнст IАдам Людвіг Фон ОхсВільгельм I Вюртембергський